10 відомих людей, які страждали від соціофобії.

 

Соціофобія – це дуже неприємний психічний розлад, при якому людина відчуває сильний дискомфорт в різних соціальних ситуаціях (спілкування з незнайомими людьми, публічні виступи, громадський транспорт тощо). Справа в тому, що всі люди відчувають деякий дискомфорт у подібних ситуаціях, але люди із соціальною фобією (або як її зараз називають – розлад соціальної тривоги) занадто реагують на такі обставини.

Якщо ви читаєте цю статтю тому, що у вас щось схоже на соціофобію, то вам буде цікаво дізнатись, хто з відомих людей страждав від проявів розладу соціальної тривоги, і як деякі з них побороли свій недуг.

Отже почнемо:

Джим Керрі зізнався: “Я знаю, в це складно повірити, але в юності я був дуже сором’язливим і переляканим. До божевілля. Самим жахливим роком став для мене перший курс університету, коли я був абсолютним аутсайдером, і ніхто, повторюсь, НІХТО не хотів зі мною спілкуватися. Якщо б не наполеглива робота над собою і над своїм характером, то не думаю, що я міг би досягти хоч чогось у цьому житті”.

Відома голлівудська зірка Барбара Стрейзанд в минулому страждала соціофобією (страхом публічних виступів). Одного разу ця фобія поставила її у неприємне становище: виступаючи з концертом в Центральному парку Нью-Йорка (1967 рік), вона ненароком забула слова деяких пісень. Барбарі після цього довелось на деякий час відмовитися від виступів у людних місцях. На щастя, вона змогла попрощатися зі своїм страхом у 1994 році за допомогою професійних психологів.

Та ж фобія не дала Кім Бессінджер промовити заключне слово при отриманні «Оскара», хоча попередньо вона репетирувала і вивчила промову напам’ять. Але нажаль, слова подяки так і не змогли донестись з її вуст.

Кім Бессінджер також страждала від панічних атак. В документальному фільмі «Паніка: фільм про вирішення» вона розповіла, як пережила панічну атаку в супермаркеті, коли їй було двадцять.

Після цього вона пів року не виходила на вулицю. Вона сказала: “Я жила зі страхом усе своє життя. Страх бути в громадських місцях, приводив до занепокоєння або до приступів паніки”.

Тим не менше, акторка впоралася із хворобою, і ніщо не завадило їй стати відомою і досягти великого успіху.

[yuzo_related]

Ще один наочний приклад – Лінн Берггрен. Відома солістка популярної в 90-х роках групи Ace of Base. Однак запам’яталась вона не тільки відмінними піснями, але і деякими дивацтвами. Лінн намагалась всіляко уникати контактів з журналістами, а на концертах, як правило, постійно ховалася за предметами на сцені. Ось, що говорить вікіпедія: “З 1997 року Лінн Берггрен з’являлася на концертах групи, стоячи при цьому або в погано освітленому місці, або ховаючись за предметами на сцені (наприклад, штори). В кліпах групи вона стояла вдалині від учасників і її обличчя було розмито. На протязі року Лінн не давала нікому інтерв’ю.”

В одному з останніх інтерв’ю, Лінн Берггрен (в 1997 році) заявляє, що вона просто хоче залишитися в тіні. Наступні вісім відеороликів про групу втілили її бажання, Лінн на них не було. На інших рекламних матеріалах зображення Лінн було грубим і розмитим. Обкладинка альбому «Квіти» виявилася підтвердженням цього.

До недавнього часу Роберт був дуже стриманим у спілкуванні з протилежним полом, та й не тільки з протилежним. Ось, що він сам говорить на цей рахунок: “Я був надто сором’язливий і невпевнений у собі. Той рік, коли мені виповнилось 18 років, був найстрашнішим у моєму житті. В той час я шалено закохався в одну дівчину, але так і не зміг їй зізнатись в цьому. І тільки через кілька років, коли я став відомим, я все-таки зміг розповісти їй про свої почуття. Вона була шокована, тому що абсолютно не помічала ніякого інтересу з моєї сторони. У будь-якому випадку, я дуже вдячний їй. Адже саме заради неї я подався в актори – тільки для того, щоб вона помітила мене.

Хто б міг подумати, що фронтмен легендарної групи Metallica в юні роки був стриманим інтровертом. Ось, що про нього говорить екс-басист групи Рон Макговні: “Джеймс був замкнутий у собі. І завжди дуже соромився. Я, взагалі, насилу уявляю його сьогоднішнього, тому що тоді він був тихий, сором’язливий хлопець, ніяк не подаючий надію стати супер-мега рок-зіркою. Він завжди дуже скромно оцінював свої музичні здібності, хоча, думаю, він може круто грати на будь-якому струнному інструменті, не кажучи вже про фортепіано. Я хотів бути таким, як він, але потім плюнув: все рівно ні-фіга не вийде…”

А не так давно Джеймс Хетфілд потрапив на дошку пошани рідної школи в Дауні, де він навчався в середині-кінці 70-х. Однак Хетфілд визнав, що школа залишила у нього не самі приємні спогади.

“Коли я дізнався про те, що буду “висіти” на дошці пошани, перше, що я відчув – величезна подяка і вдячність за надану честь. Адже я буквально ненавидів свою школу. Я був аутсайдером і явно не вписувався в цю систему. Я повинен був з’являтися на уроках і отримувати оцінки, але при цьому я намагався як можна глибше поринути в свою музику і майже не спілкувався з однокласниками.

Повернутися сюди після багатьох років, для потрапляння в Зал слави – це повний сюрреалізм і доказ того, що “аутсайдери” можуть знайти собі місце в житті і досягти своєї мрії, – додав Джеймс. – Я хочу сказати спасибі всім, хто сюди прийшов. Шукайте натхнення в тому, що вас оточує, і вірте в свою мрію до кінця, тому що вона може здійснитися! “

Леді Гага: «Я мало з ким товаришую із артистів. Можливо, з тим, кого я добре знаю, я і не соромлюсь, але з тими людьми, кого я знаю погано – я дуже стримана», – говорить одна з найвідоміших артистів в інтерв’ю Holliscoop.com.

«Кожного разу, коли я виходжу на сцену, я відчуваю дискомфорт, начебто це я у коледжі, або насправді не на своєму місці», – додає вона.

Дивіться, вона соромиться, але це не завадило їй глобально досягти своїх цілей. Може бути, десь, в якийсь час, в якійсь ситуації її сором’язливість тормозить її, але в підсумку все вийшло більш ніж непогано. Якщо все-таки пересилити себе і вийти на сцену, то щось обов’язково отримаєте.

Сором’язливість і стриманість – не привід для того, щоб нічого не робити і попередньо налаштовуватися на невдачі.

Том Круз був занадто сором’язливий і страждав від дислексії.

Декілька років тому, в інтерв’ю журналу “Parade” Том Круз, що заробляє мільйони доларів і знімається лише в блокбастерах, зізнався, що піддавався травмуванням та знущанням майже у всіх школах, в яких він навчався.

А оскільки його сім’я часто переїжджала, Том змінив 15 шкіл. Приймемо до уваги, що зміна школи – це сильний стрес для дитини.

До того ж, Том Круз був змушений боротися з дислексією (складністю з навчанням читання та письма) і з надмірною освіченістю. Не дивлячись на такий складний старт, ми всі знаємо, хто він такий, і в яких фільмах знімався.

Висновок такий: сором’язливість, страхи та інші можливі проблеми – не являються клеймом на все життя, і не гарантують забуття і непопулярність. Потрібно намагатися подолати свої страхи, і наполегливо йти вперед. Тим більше, що це все можна подолати, вилікувати. І це не так вже й жахливо, як здається на перший погляд.

Мало в кого було безхмарне та безпроблемне дитяче життя. Насправді важливо те, що ти робиш зараз.

Одного разу в актора брав інтерв’ю журналіст Пол Фішер, після чого написав у своєму записі: “Бред дуже привітливий і люб’язний, але зовсім не багатослівний. Він жахливо сором’язливий і закритий від спілкування. При цьому, на екрані йому потрібно розгальмовуватись і грати різноманітних енергійних та захоплюючих персонажів, тим часом маскуючи свою сором’язливість.”

Брітні Спірс розповіла про свою тривогу щодо різних соціальних ситуацій в минулому, пояснюючи, що це було дуже неприємно для неї. “Я завжди була якоюсь сором’язливою, з тих пір коли була маленькою дівчинкою”, -заявила вона у 2013 році. “Я дійсно звикла бути скромною, і нічим не можу зарадити цьому”. Щоб впоратися, Брітні сказала, що робить вигляд, що вона є кимось іншим. “Це наче, як моє “альтер-его”, коли я виходжу на сцену, – пояснила вона. Я серйозно перетворююсь на якусь іншу людину”.

Приклади цих людей доводять, що наявність страху – це не підстава підкорюватись йому все своє життя. Всі вони змогли знайти спосіб діяти, незважаючи на свій страх, і це дало можливість світу дізнатися про них.

Якщо ви помітили що у вас багато схожих страхів, тоді намагайтесь не уникати лякаючих ситуацій, адже від уникнення соціофобія тільки посилюється.

Детально дізнатись, що таке соціофобія, звідки вона береться і як з нею починати боротись самостійно, можна прочитавши статтю “Що таке соціофобія?”.